"Україна-Албанія: до питання про зернову політику України"
25 лютого 2021
Торговельно-економічні відносини між Україною та Албанією мають значний потенціал, і дві наші держави налаштовані максимально його використати для збільшення двостороннього товарообігу. У цьому контексті галузь сільського господарства представляє значний інтерес і може стати однією з провідних в наших відносинах. Албанія має потужні можливості, але й Україна здатна збільшити експорт цілої низки товарних груп. Україна зацікавлена наростити експорт зернових та іншої сільськогосподарської продукції на ринок Албанії. Крім, власне, зерна перспективним напрямом може виступити нарощування поставок фасованої соняшникової олії, рафінованої олії, маргарину, спеціальних жирів. Великі можливості мають і українські молокопереробні підприємства. Вони здатні запропонувати якісні сухі молочні продукти, молочні консерви, твердий сир та молоко тривалого зберігання. На фоні технологічних змін у агропромисловій сфері двох наших країн ми можемо говорити про обопільно корисні аспекти запровадження нових технологій, створення можливостей для сталого розвитку сільських територій, фінансування та ресурсне забезпечення агровиробництва.
Варто зазначити, що у 2020 році двостороння торгівля аграрною продукцією між нашими державами відчутно покращилася. Так частка аграрного експорту від загального експорту склала 58%; частка аграрного імпорту від загального імпорту склала 42%. Товарообіг у сфері торгівлі аграрною продукцією у 2020 році склав 20,2 млн. дол. США; експорт – 17,2 млн. дол. США, імпорт – 3,0 млн.дол.США. Сальдо – позитивне (+14,2).
Для порівняння: у 2019 році товарообіг аграрною продукцією дорівнював 11,8 млн. дол.США; експорт – 10,4 млн.дол.США, імпорт – 1,4 млн. дол.США. Щодо товарної структури, то варто зазначити, що головними товарами, що експортувались до Албанії у 2020 році, виступали наступні: жири та олії тваринного або рослинного походження – 8,3 тис.дол.США (зростання на 96% у порівнянні з 2019 роком); зернові культури – 4,6 тис.дол.США (зростання на 61% у порівнянні з 2019 роком); їстівні плоди та горіхи – 1,2 тис. дол.США (зростання на 92% у порівнянні з 2019 роком); залишки та відходи харчової промисловості – 0,859 тис.дол.США; тютюн і промислові замінники тютюну – 0,757 тис.дол.США (зменшення на 44% у порівнянні з 2019 роком). Головними товарами, що імпортувались з Албанії у 2020 році, виступали наступні: овочі – 1,6 тис.дол.США (зростання на 84% у порівнянні з 2019 роком), алкогольні / безалкогольні напої та оцет – 1,1 тис.дол.США (%); насіння і плоди олійних рослин – 0,189 тис.дол.США (зростання на 23% у порівнянні з 2019 роком), їстівні плоди та горіхи – 0,040 тис.дол.США (зменшення на 75% у порівнянні з 2019 роком), риба і ракоподібні – 0,035 тис.дол.США (зростання у 300 разів)
У 2020 році на 161,2% (у порівнянні з 2019 роком) збільшилася двостороння торгівля пшеницею та житом.
Дуже часто доводиться чути про надзвичайні можливості України в плані врожаїв та торгівлі зерном. Це дійсно так. У 2019-2020 роках Україна стала другою в світі як за фізичними, так і за фінансовими обсягами експорту зернових (пшениця, ячмінь, жито, овес, кукурудза).
У минулому році було встановлено своєрідний рекорд за обсягами експорту зернових – 57, 2 млн. тон. Цього року Україна також залишається серед лідерів зернового ринку. У цьому контексті варто зазначити, що ще двадцять років тому Україна постачала на світовий ринок в середньому менше 5 млн. тон зернових на рік.
За прогнозами OECD-FAO, Україна до 2029 року може збільшити виробництво зерна до 85 млн. тон, що забезпечить експортну пропозицію на рівні 68 млн. тон. Національна мета Україна полягає у збільшенні виробництва зерна до 100 млн. тон, а експорту – до 80 млн. тон.
Експортний попит і надалі залишається основою розвитку ринку зернових України. Зростання світового споживання мотивує Україну до нарощування виробництва і пропозицій щодо продажу зерна.
У цьому сенсі Україна зосереджується на стійкому розвиткові та утвердженні свого місця в глобальних продовольчих системах.
Україна розбудовує та закріплює власну репутацію на зерновому ринку з тим, щоб гарантувати продовольчу безпеку не лише на регіональному (Чорноморський та Середземноморський регіони), але й на глобальному рівні. Забезпечення стабільного постачання та передбачуваність державної політики гарантується, якщо вони базуються на партнерських відносинах між виробниками, споживачами та трейдерами. Тобто йдеться про розбудову предметного діалогу між усіма учасниками ринку.
Важливим елементом такого підходу став щорічний Меморандум між Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства України та учасниками ринку щодо прогнозних обсягів внутрішнього споживання та експорту пшениці. У 2021 році цей Меморандум поширено і на кукурудзу. Таким чином йдеться про забезпечення передбачуваності політики усіх гравців.
Ще одним важливим аспектом успішної діяльності України на зерновому ринку є забезпечення покращання якості продукції. Нині Україна сприймається у світі як постачальник найбільш дешевого і переважно фуражного зерна. Ціни на українську пшеницю системно на 8-10% нижчі за аналогічні ціни Російської Федерації, на 17-20% - за ціни Франції, на 28-35% - цін США. Така ситуація сприяла постійному нарощуванню експорту українського зерна. Проте, в довгостроковій перспективі Україна направлятиме свої зусилля у напрямку покращання якості продукції, причому в усіх складових, а саме: вартість (цінова та якісна) насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, сільгосптехніки, інфраструктури зберігання і транспортування. Розвиток усіх цих складових зернового ринку є важливим з огляду на глобальну політику щодо кліматично дружнього , органічного, здорового харчування.
Інформація про українське зерно стає все більш доступною для всіх категорій користувачів, вона стає більш точною і надійною, а також здатною забезпечити практичний характер застосування для операторів ринку.
Україна і Албанія готуються до проведення установчого засідання Міжурядової двосторонньої Комісії з економічного співробітництва, де поруч з іншими питанням розвитку агропромислового сектору буде приділена належна увага. Є інші формати і механізми двосторонньої співпраці, кожний з яких обов’язково передбачає сільське господарство і той самий, важливий для наших країн, зерновий ринок.