У 2020 році обіг товарами та послугами між Україною та Албанією склав 41,0млн дол. США, відбулосьзростання на 44,9 %. При цьому експорт українських товарів та послуг до Албанії склав 31,5 млн дол. США та збільшився на 32,4%. Імпорт товарів та послуг з Албанії в Україну склав 9,5 млн дол. США, що на 111,1% більше ніж у 2019 році. Сальдо торгівлі з Албанією позитивне і складає – 22,0 млн дол. США.
У січні-лютому 2021 р. засвідчене зростання сум здійснених переказів через систему переказу коштів між Албанією та Україною.
2021 р.
У 2021 році обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Албанією склали 51,37 млн дол. США (зросли на 25,4%). При цьому експорт українських товарів та послуг до Албанії склав 39,5 млн дол. США та збільшився на 25,8%. Імпорт товарів та послуг з Албанії в Україну склав 11,8 млн дол. США, що на 24,1% більше ніж у 2020 році. Сальдо торгівлі з Албанією позитивне для України і складає 27,6 млн дол. США.
2022 р.
За даними Мінекономіки України, у 2022 році обсяги торгівлі товарами склали 34,61 млн. дол. США (↓18,4% у порівнянні з 2021 р.), з них експорт склав 24,35 млн. дол. США (↓33,%), імпорт склав 10,26 млн. дол. США (↑34,61%). Сальдо для України позитивне та склало 14,09 млн. дол. США.
За даними Мінекономіки України, протягом січня-березня 2023 року обсяги торгівлі товарами склали 12, 7 млн дол. США, з них експорт склав 6,887 млн. дол. США, імпорт склав 5,815 млн. дол. США. Сальдо для України позитивне та склало 1,072 млн. дол. США.
За даними Мінекономіки України, протягом січня-червня 2023 р. обсяги торгівлі товарами склали 21,3 млн.дол.США(↑33% у порівнянні з аналогічним періодом у 2022 р.), з них експорт - 13,6 млн.дол.США (↑19%), імпорт - 7,7 млн. дол.США (↑55%). Сальдо для України позитивне (5,9 млн.дол.США).
2023 р.
За даними Мінекономіки України, у 2023 р. обсяги торгівлі товарами склали 40,761 млн.дол.США (↑15% у порівнянні з 2022 р.), з них експорт – 30,2 млн.дол.США (↑19%), імпорт – 10,6 млн. дол.США (↑0,2%). Сальдо для України позитивне (19,64 млн.дол.США).
1 півріччя 2024 р.
За даними Мінекономіки України, протягом 1 півріччя 2024 р. обсяги торгівлі товарами склали 18,336 млн дол. США, з них експорт – 14,996 млн дол. США, імпорт – 3,340 млн дол. США. Сальдо для України позитивне (11,6 млн дол. США).
Структура товарообігу
Структура експорту до Албанії (2024 р.): жири та олії тваринного або рослинного походження (37,8%); пшениця, зернові (26%); прокат плоский з нелегованої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття (12,2%); горіхи (4,3 %); готові чи консервовані м'ясопродукти (3,3%); меблі та їх частини (2,2%); насіння і продукти олійних рослин (2,5%); молоко та вершки, згущені (2,3%).
Імпорт з Албанії (2024 р.): овочі, фрукти (28%); електрогенераторні установки та обертові електричні перетворювачі (31,4 %); гази нафтові (13,3%); графіт (13,2%); обладнання промислове, лабораторне, для обробки матеріалів шляхом зміни температур (5,9%); взуття та одяг (3,5%).
Економіка Албанії пройшла процес переходу від централізованої економіки до ринкової економіки на принципах вільного ринку .
Основу економіки Албанії становлять сфера послуг (54,1%), сільське господарство (18,6%) і промисловість (21,4%). Найпотужнішими галузями є енергетика , гірничодобувна промисловість, металургія, сільське господарство та туризм. Основним промисловим експортом є одяг і хром.
Туризм є значним джерелом національного доходу, особливо в літні місяці. У 2023 році кількість іноземних туристів зросла до понад 10 мільйонів (за даними міністерства туризму країни), що на 35 відсотків більше, ніж у 2022 році, і майже вдвічі перевищує рівень до COVID-19 (у 2019 році Албанію відвідало трохи більше шести мільйонів людей).
Це значне зростання туризму сприяло розширенню сектору послуг Албанії, який, за даними банку Credit Agricole, зараз становить приблизно 47,4 відсотка ВВП країни, в якому зайнято близько 44 відсотків робочої сили.
Промисловий сектор є ще однією важливою частиною економіки, що становить 21,4 відсотка ВВП. Цей сектор характеризується своєю різноманітністю, з помітною діяльністю в текстилі, виробництві одягу, видобутку корисних копалин, енергетиці та харчовій промисловості.
Албанія особливо відома своїми значними покладами хрому (використовується для загартування сталі, виробництва нержавіючої сталі та виробництва кількох сплавів), що робить її ключовим гравцем на світовому ринку корисних копалин.
Крім того, потенціал зростання гідроелектроенергетики також демонструє, що енергетичний сектор Албанії є перспективною сферою для майбутніх інвестицій. Тим не менш, незважаючи на сильні сторони промислового сектора, він стикається з такими викликами, як потреба в модернізації та підвищенні конкурентоспроможності на глобальних ринках.
З подібними проблемами стикається сільськогосподарський сектор, який традиційно є наріжним каменем албанської економіки, на який припадає приблизно 20 % ВВП. Сектор бореться з декількома проблемами, такими як застаріла сільськогосподарська практика, роздроблене землеволодіння та обмежена орна земля, які разом перешкоджають продуктивності та зменшують експортний потенціал — більшість продукції Албанії споживається всередині країни.
Протягом останніх кількох років Албанія перетворилася з однієї з найбідніших країн Європи на країну з доходом вище середнього. Про це свідчить рівень ВВП на душу населення, який у 2023 р. становив 8300 дол.США Країна впроваджує важливі реформи для пожвавлення зростання та створення робочих місць, одночасно просуваючись до порядку денного інтеграції до Європейського Союзу.
Малі та середні підприємства відіграють важливу роль в економіці Албанії. Розвиток, що став результатом сталого економічного зростання, затьмарений такими явищами, як корупція, недобросовісна конкуренція, нерегульовані питання приватної власності та труднощі з імплементацією закону.
Боротьба з корупцією є одним із пріоритетних завдань, які покладаються на Албанію Європейською Комісією та ціллю албанської влади. Албанія посіла 98-е місце в Transparency International 2023 (101-е у 2022 році) зі 180 країн, включених до Індексу сприйняття корупції (ІСЦ). Однак у рейтингу Індексу свободи торгівлі за 2023 рік Фонд "Спадщина" посідає 49 місце із 180 економік, піднявшись на 3 позицій.
Роль та значення іноземних компаній в албанській економіці залишаються значними з точки зору зростання виробництва та зайнятості, економічного зростання та фінансової стабільності.
Варто зазначити, що процеси приватизації відігравали ключову роль у залученні іноземних інвесторів. В економічній сфері уряд готує подальші плани щодо приватизації решти частин національної власності, розширення дорожньої інфраструктури, вдосконалення економічної інфраструктури та туристичної бази. Уряд планує продати державний концерн «Albpetrol» (100% акцій держави), що працює у секторі видобутку нафти, вартістю 95 мільйонів євро. Акції «Альбтелекому» та «Армо" також залишились у державній власності. «Albtelekom», компанія, що працює в телекомунікаційному секторі, в якій державі належить 16% акцій на суму 26,5 млн. Євро, 15% акцій держави в Armo (нафтопереробний завод) становить 22 млн. Євро.
Створення бізнесу в Албанії стало простішим завдяки створенню Національного бізнес-центру як єдиного універсальної інституції для надання послуг з реєстрації та ліцензування бізнесу. Ці адміністративні послуги здійснюються за допомогою простих електронних процедур, за короткий час та із символічними тарифами.
NBC служить рішенням "єдиного вікна" для реєстрації бізнесу для всіх типів суб'єктів господарювання в Албанії. На додаток до реєстрації в реєстрі компаній, це також передбачає пряму реєстрацію для цілей податків на національному та муніципальному рівнях, охорони здоров'я та соціального страхування та Інспекції праці.
NBC також служить загальнодоступною онлайн-базою даних, яка відображає статус та ключову інформацію організації, управління та сферу діяльності будь-якого зареєстрованого суб'єкта та підприємця. Крім того, NBC приймає та обробляє заявки на отримання ліцензій, як це може знадобитися для певних видів діяльності.
Реєстрація в NBC завершується протягом 24 годин з моменту подання конкретної ділової документації і може бути здійснена в будь-якому сервісному центрі NBC, незалежно від місцезнаходження заявника або місця проведення діяльності, або через Інтернет через урядовий портал e-albania.
Правила реєстрації комерційної компанії застосовуються як до албанських громадян, так і до іноземних громадян однаково.
Нормативна база
- Закон No. 9723, від: 03.05.2007, "Про Національний реєстраційний центр", із змінами;
- Закон No. 9901, від 14.04.2008, "Про торговців та торгові асоціації", із змінами та доповненнями.
Іноземному бізнесу слід підготувати наступні види документів:
1) Свідоцтво про реєстрацію, що засвідчує реєстрацію іноземної компанії в іноземній державі.
2) Документ, що підтверджує, що компанія НЕ перебуває у процесі банкрутства або ліквідації, або НЕ збанкрутувала, зліквідована / знята з реєстрації в іноземній країні.
Увага: супровідні документи (офіційні чи приватні) іноземних юрисдикцій повинні подаватися разом із засвідченим перекладом на албанську мову.
Після затвердження реєстрації, разом із створенням NUIS (NIPT), реєстрація здійснюється автоматично в:
- Головне управління податків
- Соціального страхування
- Медичне страхування - Інспекція праці
а) Форма документів Документи / акти, будь то офіційні чи приватні, іноземних компаній для використання в Республіці Албанія, якщо вони засвідчені державним органом іноземної юрисдикції (офіційним / нотаріусом) повинні бути підтверджені шляхом легалізації або апостилю відповідно до чинного законодавства та міжнародних угод, ратифікованих Республікою Албанія.
Албанія користується ліберальним торговим режимом. Зовнішня торгівля була лібералізована в 1990 році і відповідає положенням Європейського Союзу (ЄС) та Світової організації торгівлі (СОТ). Албанія є членом СОТ з 2000 року. Митно-тарифна номенклатура базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (HS).
Генеральне управління митниці є установою, відповідальною за управління митними справами в Албанії. Основні законодавчі акти, що регулюють митну діяльність, включають:
- Закон № 102/2014, “Митний кодекс Республіки Албанія” та підзаконні акти.
- Закон № 8474 від 14 квітня 1999 р. "Про комбіновану номенклатуру товарів". Номенклатура товарів в Албанії змінюється щороку через виконання вимог СОТ та угод про вільну торгівлю. Для номенклатури 2021 року перейдіть за таким посиланням: Комбінована номенклатура товарів.
- Угоди про вільну торгівлю (SAA, CEFTA, з Туреччиною та країнами EFTA.)
Албанія застосовує пільгові тарифи на товари, що походять з країн-членів Європейського Співтовариства, CEFTA, EFTA та Туреччини. Наступне посилання містить повний список 2021 року: Пільгові тарифи.
Албанія також підписала Міжнародну технологічну угоду під егідою СОТ, яка забезпечує безкоштовний імпорт обладнання для інформаційних технологій.
Товари, що надходять з українського ринку, як правило, перебувають у невигідному конкурентному положенні, оскільки вони несуть митні збори, які, як правило, вищі порівняно з товарами, що походять з країн, з якими Албанія підписала Угоди про вільну торгівлю.
Усі митні декларації вартістю понад 1000 євро сплачують збір за сканування в розмірі 22 євро за декларацію, тоді як менше ніж за 1000 євро стягується плата за сканування у розмірі 5 євро. Як правило, ПДВ на імпортні товари становить 20%, окрім деяких вийнятків.
Закон РА про процедуру державних закупівель диференціює іноземні та вітчизняні компанії незначною мірою. Албанія наблизила національні правила державних закупівель до стандартів ЄС. Процедури державних закупівель регулюються Законом No 9643 від 20 листопада 2006 року. "Про державні закупівлі" зі змінами.
Залежно від характеру тендеру, закон передбачає два критерії для оцінки пропозицій: найнижча цінова заявка (на придбання) та найкраща економічна вартість (на продаж державного майна або державні концесії). Наприклад, у випадку державних закупівель товарів / послуг відповідно до стандартів, зазначених у тендерній документації, переможцем стає компанія, яка подає найнижчу фінансову заявку. Однак у разі продажу (наприклад, приватизація / концесії) виграє компанія, яка запропонує найвищу ціну.
Головне управління митниці відповідає за управління, організацію та контроль митної діяльності в Албанії. Митна вартість товару включає ціну товару плюс транспортні та страхові витрати.
Усі сектори відкриті для іноземних інвесторів, і немає жодних юридичних перешкод для входу на ринок. Уряд здійснив значні реформи для полегшення торгівлі та заохочення прямих іноземних інвестицій, зокрема в адміністративні процедури, митницю, реєстрацію бізнесу, ліцензування, сплату податків, електронні послуги та електронні закупівлі. Тим не менш, основні проблеми залишаються:
Корупція: корупція в Албанії поширена, включно з судовою системою.
Слабка судова система та незадовільне виконання контрактів: поки триває впровадження судової реформи, суди залишаються повільними, неефективними та піддаються політичному тиску та корупції. Виконання судових рішень залишається проблематичним.
Питання власності: офіційний реєстр прав власності є неповним і погано підтримується. Кілька претензій на одне й те саме майно є звичайним явищем, і існують законодавчі та правові прогалини щодо реституції та компенсації.
Відсутність належної інфраструктури: інфраструктура Албанії потребує подальших інвестицій, незважаючи на покращення за останні роки.
Часті законодавчі зміни: приватні інвестори скаржаться на часті законодавчі зміни та на те, що остаточні версії законів і нормативних актів часто не враховують їхні коментарі та проблеми. Крім того, не завжди дотримуються терміни для коментарів, доступні бізнес-спільноті.
Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.
Що пропонує Рада експортерів та інвесторів при МЗС (РЕІ) українським експортерам:
дипломатичне сприяння у просуванні продукцїі за кордоном, пошуку партнерів, розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном;
сприяння в організації та участі у виставкових заходах та форумах за кордоном;
включення підприємства до бази даних РЕІ для інформування про:
- пропозиції іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі;
- виставки, форуми, бізнес заходи за кордоном;
- заходи, які організовує Міністерство закордонних справ для експортерів;
- інформаційних матеріалів про іноземні ринки та ін.
Обов'язковою умовою подання звернення за наведеною формою та включення до бази даних РЕІ є:
реєстрація підприємства на території України;
підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;
наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (форма передбачає можливість завантаження згаданих документів);
контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС, Посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але ви можете вільно користуватися ним.