У 2020 році обіг товарами та послугами між Україною та Албанією склав 41,0млн дол. США, відбулосьзростання на 44,9 %. При цьому експорт українських товарів та послуг до Албанії склав 31,5 млн дол. США та збільшився на 32,4%. Імпорт товарів та послуг з Албанії в Україну склав 9,5 млн дол. США, що на 111,1% більше ніж у 2019 році. Сальдо торгівлі з Албанією позитивне і складає – 22,0 млн дол. США.
У січні-лютому 2021 р. засвідчене зростання сум здійснених переказів через систему переказу коштів між Албанією та Україною.
2021 р.
У 2021 році обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Албанією склали 51,37 млн дол. США (зросли на 25,4%). При цьому експорт українських товарів та послуг до Албанії склав 39,5 млн дол. США та збільшився на 25,8%. Імпорт товарів та послуг з Албанії в Україну склав 11,8 млн дол. США, що на 24,1% більше ніж у 2020 році. Сальдо торгівлі з Албанією позитивне для України і складає 27,6 млн дол. США.
2022 р.
За даними Мінекономіки України, у 2022 році обсяги торгівлі товарами склали 34,61 млн. дол. США (↓18,4% у порівнянні з 2021 р.), з них експорт склав 24,35 млн. дол. США (↓33,%), імпорт склав 10,26 млн. дол. США (↑34,61%). Сальдо для України позитивне та склало 14,09 млн. дол. США.
За даними Мінекономіки України, протягом січня-березня 2023 року обсяги торгівлі товарами склали 12, 7 млн дол. США, з них експорт склав 6,887 млн. дол. США, імпорт склав 5,815 млн. дол. США. Сальдо для України позитивне та склало 1,072 млн. дол. США.
Структура товарообігу
У структурі експорту українських товарів до Албанії переважають поставки: чорних металів (32,3%); жири та олії тваринного або рослинного походження (24,1%); зернових культур (14,6%); алкогольні і безалкогольні напої та оцет деревина і вироби з деревини (4,9%); молока, молочних продуктів, яєць птиці, натурального меду (3,4%); реакторів ядерних, котлів, машин (2,7%); насіння і продуктів олійних рослин (2,5%).
У структурі імпорту з Албанії домінують поставки: овочів (40,9%); чорних металів (12,1%); палива мінерального; нафти і продуктів її перегонки (23,0%); виробів з чорних металів (14,6%); взуття (7,5%); одягу та додаткових речей до одягу, трикотажних (2,5%); їстівних плодів та горіхів (2,4%); насіння і плодів олійних рослин (2,2%).
Протягом багатьох років сільське господарство було опорою албанської економіки. Після періоду центрального планування та економічної ізоляції до кінця 1980-х років економічні реформи проводились відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду в умовах глибокої кризи. Економічна стабільність та значні кошти, перераховані країні албанцями, які працюють за кордоном (що становить приблизно 27,5% від загальної кількості населення), внесли в останні роки, незважаючи на триваючу кризу, підтримку економічного зростання на високому рівні (за останні чотири роки середній показник економічного зросту становить близько 3,47%).
Албанія досі залишається однією з найменш процвітаючих країн Європи. Про це свідчить низький рівень ВВП на душу населення, який у 2020 р. становив 5325 дол.США. У цьому відношенні Албанія досі посідає одне з останніх місць у рейтинговому списку балканських країн. Малі та середні підприємства відіграють важливу роль в економіці Албанії. Розвиток, що став результатом сталого економічного зростання, затьмарений такими явищами, як корупція, недобросовісна конкуренція, нерегульовані питання приватної власності та труднощі з імплементацією закону.
Боротьба з корупцією є одним із пріоритетних завдань, які покладаються на Албанію Європейською Комісією та ціллю албанської влади. Албанія посіла 106-е місце в Transparency International 2019 (99-е у 2018 році) зі 180 країн, включених до Індексу сприйняття корупції (ІСЦ). Однак у рейтингу Індексу свободи торгівлі за 2019 рік Фонд "Спадщина" посідає 52 місце із 180 економік, піднявшись на 13 позицій.
Роль та значення іноземних компаній в албанській економіці залишаються значними з точки зору зростання виробництва та зайнятості, економічного зростання та фінансової стабільності.
Варто зазначити, що процеси приватизації відігравали ключову роль у залученні іноземних інвесторів. В економічній сфері уряд готує подальші плани щодо приватизації решти частин національної власності, розширення дорожньої інфраструктури, вдосконалення економічної інфраструктури та туристичної бази. Уряд планує продати державний концерн «Albpetrol» (100% акцій держави), що працює у секторі видобутку нафти, вартістю 95 мільйонів євро. Акції «Альбтелекому» та «Армо" також залишились у державній власності. «Albtelekom», компанія, що працює в телекомунікаційному секторі, в якій державі належить 16% акцій на суму 26,5 млн. Євро, 15% акцій держави в Armo (нафтопереробний завод) становить 22 млн. Євро.
Створення бізнесу в Албанії стало простішим завдяки створенню Національного бізнес-центру як єдиного універсальної інституції для надання послуг з реєстрації та ліцензування бізнесу. Ці адміністративні послуги здійснюються за допомогою простих електронних процедур, за короткий час та із символічними тарифами.
NBC служить рішенням "єдиного вікна" для реєстрації бізнесу для всіх типів суб'єктів господарювання в Албанії. На додаток до реєстрації в реєстрі компаній, це також передбачає пряму реєстрацію для цілей податків на національному та муніципальному рівнях, охорони здоров'я та соціального страхування та Інспекції праці.
NBC також служить загальнодоступною онлайн-базою даних, яка відображає статус та ключову інформацію організації, управління та сферу діяльності будь-якого зареєстрованого суб'єкта та підприємця. Крім того, NBC приймає та обробляє заявки на отримання ліцензій, як це може знадобитися для певних видів діяльності.
Реєстрація в NBC завершується протягом 24 годин з моменту подання конкретної ділової документації і може бути здійснена в будь-якому сервісному центрі NBC, незалежно від місцезнаходження заявника або місця проведення діяльності, або через Інтернет через урядовий портал e-albania.
Правила реєстрації комерційної компанії застосовуються як до албанських громадян, так і до іноземних громадян однаково.
Нормативна база
- Закон No. 9723, від: 03.05.2007, "Про Національний реєстраційний центр", із змінами;
- Закон No. 9901, від 14.04.2008, "Про торговців та торгові асоціації", із змінами та доповненнями.
Іноземному бізнесу слід підготувати наступні види документів:
1) Свідоцтво про реєстрацію, що засвідчує реєстрацію іноземної компанії в іноземній державі.
2) Документ, що підтверджує, що компанія НЕ перебуває у процесі банкрутства або ліквідації, або НЕ збанкрутувала, зліквідована / знята з реєстрації в іноземній країні.
Увага: супровідні документи (офіційні чи приватні) іноземних юрисдикцій повинні подаватися разом із засвідченим перекладом на албанську мову.
Після затвердження реєстрації, разом із створенням NUIS (NIPT), реєстрація здійснюється автоматично в:
- Головне управління податків
- Соціального страхування
- Медичне страхування - Інспекція праці
а) Форма документів Документи / акти, будь то офіційні чи приватні, іноземних компаній для використання в Республіці Албанія, якщо вони засвідчені державним органом іноземної юрисдикції (офіційним / нотаріусом) повинні бути підтверджені шляхом легалізації або апостилю відповідно до чинного законодавства та міжнародних угод, ратифікованих Республікою Албанія.
Албанія користується ліберальним торговим режимом. Зовнішня торгівля була лібералізована в 1990 році і відповідає положенням Європейського Союзу (ЄС) та Світової організації торгівлі (СОТ). Албанія є членом СОТ з 2000 року. Митно-тарифна номенклатура базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (HS).
Генеральне управління митниці є установою, відповідальною за управління митними справами в Албанії. Основні законодавчі акти, що регулюють митну діяльність, включають:
- Закон № 102/2014, “Митний кодекс Республіки Албанія” та підзаконні акти.
- Закон № 8474 від 14 квітня 1999 р. "Про комбіновану номенклатуру товарів". Номенклатура товарів в Албанії змінюється щороку через виконання вимог СОТ та угод про вільну торгівлю. Для номенклатури 2021 року перейдіть за таким посиланням: Комбінована номенклатура товарів.
- Угоди про вільну торгівлю (SAA, CEFTA, з Туреччиною та країнами EFTA.)
Албанія застосовує пільгові тарифи на товари, що походять з країн-членів Європейського Співтовариства, CEFTA, EFTA та Туреччини. Наступне посилання містить повний список 2021 року: Пільгові тарифи.
Албанія також підписала Міжнародну технологічну угоду під егідою СОТ, яка забезпечує безкоштовний імпорт обладнання для інформаційних технологій.
Товари, що надходять з українського ринку, як правило, перебувають у невигідному конкурентному положенні, оскільки вони несуть митні збори, які, як правило, вищі порівняно з товарами, що походять з країн, з якими Албанія підписала Угоди про вільну торгівлю.
Усі митні декларації вартістю понад 1000 євро сплачують збір за сканування в розмірі 22 євро за декларацію, тоді як менше ніж за 1000 євро стягується плата за сканування у розмірі 5 євро. Як правило, ПДВ на імпортні товари становить 20%, окрім деяких вийнятків.
Закон РА про процедуру державних закупівель диференціює іноземні та вітчизняні компанії незначною мірою. Албанія наблизила національні правила державних закупівель до стандартів ЄС. Процедури державних закупівель регулюються Законом No 9643 від 20 листопада 2006 року. "Про державні закупівлі" зі змінами.
Залежно від характеру тендеру, закон передбачає два критерії для оцінки пропозицій: найнижча цінова заявка (на придбання) та найкраща економічна вартість (на продаж державного майна або державні концесії). Наприклад, у випадку державних закупівель товарів / послуг відповідно до стандартів, зазначених у тендерній документації, переможцем стає компанія, яка подає найнижчу фінансову заявку. Однак у разі продажу (наприклад, приватизація / концесії) виграє компанія, яка запропонує найвищу ціну.
Головне управління митниці відповідає за управління, організацію та контроль митної діяльності в Албанії. Митна вартість товару включає ціну товару плюс транспортні та страхові витрати.
Усі сектори відкриті для іноземних інвесторів, і немає жодних юридичних перешкод для входу на ринок. Уряд здійснив значні реформи для полегшення торгівлі та заохочення прямих іноземних інвестицій, зокрема в адміністративні процедури, митницю, реєстрацію бізнесу, ліцензування, сплату податків, електронні послуги та електронні закупівлі. Тим не менш, основні проблеми залишаються:
Корупція: корупція в Албанії поширена, включно з судовою системою.
Слабка судова система та незадовільне виконання контрактів: поки триває впровадження судової реформи, суди залишаються повільними, неефективними та піддаються політичному тиску та корупції. Виконання судових рішень залишається проблематичним.
Питання власності: офіційний реєстр прав власності є неповним і погано підтримується. Кілька претензій на одне й те саме майно є звичайним явищем, і існують законодавчі та правові прогалини щодо реституції та компенсації.
Відсутність належної інфраструктури: інфраструктура Албанії потребує подальших інвестицій, незважаючи на покращення за останні роки.
Часті законодавчі зміни: приватні інвестори скаржаться на часті законодавчі зміни та на те, що остаточні версії законів і нормативних актів часто не враховують їхні коментарі та проблеми. Крім того, не завжди дотримуються терміни для коментарів, доступні бізнес-спільноті.
Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.
Що пропонує Рада експортерів та інвесторів при МЗС (РЕІ) українським експортерам:
дипломатичне сприяння у просуванні продукцїі за кордоном, пошуку партнерів, розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном;
сприяння в організації та участі у виставкових заходах та форумах за кордоном;
включення підприємства до бази даних РЕІ для інформування про:
- пропозиції іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі;
- виставки, форуми, бізнес заходи за кордоном;
- заходи, які організовує Міністерство закордонних справ для експортерів;
- інформаційних матеріалів про іноземні ринки та ін.
Обов'язковою умовою подання звернення за наведеною формою та включення до бази даних РЕІ є:
реєстрація підприємства на території України;
підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;
наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (форма передбачає можливість завантаження згаданих документів);
контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС, Посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але ви можете вільно користуватися ним.