Загальна характеристика економічної ситуації в Республіці Албанія
Економіка Албанії пройшла процес переходу від централізованої економіки до ринкової економіки на принципах вільного ринку .
Основу економіки Албанії становлять сфера послуг (54,1%), сільське господарство (18,6%) і промисловість (21,4%). Найпотужнішими галузями є енергетика , гірничодобувна промисловість, металургія, сільське господарство та туризм. Основним промисловим експортом є одяг і хром.
Туризм є значним джерелом національного доходу, особливо в літні місяці. У 2023 році кількість іноземних туристів зросла до понад 10 мільйонів (за даними міністерства туризму країни), що на 35 відсотків більше, ніж у 2022 році, і майже вдвічі перевищує рівень до COVID-19 (у 2019 році Албанію відвідало трохи більше шести мільйонів людей).
Це значне зростання туризму сприяло розширенню сектору послуг Албанії, який, за даними банку Credit Agricole, зараз становить приблизно 47,4 відсотка ВВП країни, в якому зайнято близько 44 відсотків робочої сили.
Промисловий сектор є ще однією важливою частиною економіки, що становить 21,4 відсотка ВВП. Цей сектор характеризується своєю різноманітністю, з помітною діяльністю в текстилі, виробництві одягу, видобутку корисних копалин, енергетиці та харчовій промисловості.
Албанія особливо відома своїми значними покладами хрому (використовується для загартування сталі, виробництва нержавіючої сталі та виробництва кількох сплавів), що робить її ключовим гравцем на світовому ринку корисних копалин.
Крім того, потенціал зростання гідроелектроенергетики також демонструє, що енергетичний сектор Албанії є перспективною сферою для майбутніх інвестицій. Тим не менш, незважаючи на сильні сторони промислового сектора, він стикається з такими викликами, як потреба в модернізації та підвищенні конкурентоспроможності на глобальних ринках.
З подібними проблемами стикається сільськогосподарський сектор, який традиційно є наріжним каменем албанської економіки, на який припадає приблизно 20 % ВВП. Сектор бореться з декількома проблемами, такими як застаріла сільськогосподарська практика, роздроблене землеволодіння та обмежена орна земля, які разом перешкоджають продуктивності та зменшують експортний потенціал — більшість продукції Албанії споживається всередині країни.
Протягом останніх кількох років Албанія перетворилася з однієї з найбідніших країн Європи на країну з доходом вище середнього. Про це свідчить рівень ВВП на душу населення, який у 2023 р. становив 8300 дол.США Країна впроваджує важливі реформи для пожвавлення зростання та створення робочих місць, одночасно просуваючись до порядку денного інтеграції до Європейського Союзу.
Малі та середні підприємства відіграють важливу роль в економіці Албанії. Розвиток, що став результатом сталого економічного зростання, затьмарений такими явищами, як корупція, недобросовісна конкуренція, нерегульовані питання приватної власності та труднощі з імплементацією закону.
Боротьба з корупцією є одним із пріоритетних завдань, які покладаються на Албанію Європейською Комісією та ціллю албанської влади. Албанія посіла 98-е місце в Transparency International 2023 (101-е у 2022 році) зі 180 країн, включених до Індексу сприйняття корупції (ІСЦ). Однак у рейтингу Індексу свободи торгівлі за 2023 рік Фонд "Спадщина" посідає 49 місце із 180 економік, піднявшись на 3 позицій.
Роль та значення іноземних компаній в албанській економіці залишаються значними з точки зору зростання виробництва та зайнятості, економічного зростання та фінансової стабільності.
Варто зазначити, що процеси приватизації відігравали ключову роль у залученні іноземних інвесторів. В економічній сфері уряд готує подальші плани щодо приватизації решти частин національної власності, розширення дорожньої інфраструктури, вдосконалення економічної інфраструктури та туристичної бази. Уряд планує продати державний концерн «Albpetrol» (100% акцій держави), що працює у секторі видобутку нафти, вартістю 95 мільйонів євро. Акції «Альбтелекому» та «Армо" також залишились у державній власності. «Albtelekom», компанія, що працює в телекомунікаційному секторі, в якій державі належить 16% акцій на суму 26,5 млн. Євро, 15% акцій держави в Armo (нафтопереробний завод) становить 22 млн. Євро.
Протягом багатьох років сільське господарство було опорою албанської економіки. Після періоду центрального планування та економічної ізоляції до кінця 1980-х років економічні реформи проводились відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду в умовах глибокої кризи. Економічна стабільність та значні кошти, перераховані країні албанцями, які працюють за кордоном (що становить приблизно 27,5% від загальної кількості населення), внесли в останні роки, незважаючи на триваючу кризу, підтримку економічного зростання на високому рівні (за останні чотири роки середній показник економічного зросту становить близько 3,47%).
Албанія досі залишається однією з найменш процвітаючих країн Європи. Про це свідчить низький рівень ВВП на душу населення, який у 2023 р. становив 8300 дол.США. У цьому відношенні Албанія досі посідає одне з останніх місць у рейтинговому списку балканських країн. Малі та середні підприємства відіграють важливу роль в економіці Албанії. Розвиток, що став результатом сталого економічного зростання, затьмарений такими явищами, як корупція, недобросовісна конкуренція, нерегульовані питання приватної власності та труднощі з імплементацією закону.
Боротьба з корупцією є одним із пріоритетних завдань, які покладаються на Албанію Європейською Комісією та ціллю албанської влади. Албанія посіла 101-е місце в Transparency International 2022 (106-е у 2021 році) зі 180 країн, включених до Індексу сприйняття корупції (ІСЦ). Однак у рейтингу Індексу свободи торгівлі за 2023 рік Фонд "Спадщина" посідає 49 місце із 180 економік, піднявшись на 3 позицій.
Роль та значення іноземних компаній в албанській економіці залишаються значними з точки зору зростання виробництва та зайнятості, економічного зростання та фінансової стабільності.
Варто зазначити, що процеси приватизації відігравали ключову роль у залученні іноземних інвесторів. В економічній сфері уряд готує подальші плани щодо приватизації решти частин національної власності, розширення дорожньої інфраструктури, вдосконалення економічної інфраструктури та туристичної бази. Уряд планує продати державний концерн «Albpetrol» (100% акцій держави), що працює у секторі видобутку нафти, вартістю 95 мільйонів євро. Акції «Альбтелекому» та «Армо" також залишились у державній власності. «Albtelekom», компанія, що працює в телекомунікаційному секторі, в якій державі належить 16% акцій на суму 26,5 млн. Євро, 15% акцій держави в Armo (нафтопереробний завод) становить 22 млн. Євро.